Історія одного з перших оперних театрів Брукліну, про який забули на багато років

Після десятиліть занедбаності повністю відремонтований історичний Оперний театр у Вільямсбурзі знову розпочав свою роботу за прямим призначанням. Ось так, лише наприкінці 2021 року, тут відбулась перша вистава-концерт «Дух Різдва» за участю Метта Маєра. За словами монсеньйора Джеймі Гігантьєлло, голови нового центру «Емаус», який керує цим простором, театр на 600 місць став четвертим за величиною подібним майданчиком у всьому Брукліні після Barclays, King’s Theatre та Brooklyn Academy of Music. А ще зовсім нещодавно можна було битись об заклад, що далеко не кожен бруклінець знав, що в центрі Вільямсбурга є чудовий Оперний театр. Більш докладно про історію відновлення читайте на brooklyn-trend.com.

Історія створення

Що нині відомо про це приміщення. По-перше, ця прихована перлина Вільямсбурга, була збудована у 1895–1897 роках. Колись, у кінці ХІХ на початку XX століть, тут знаходився культурний центр Брукліну, і це був один із перших оперних театрів у тоді ще місті. Будівля, до слова, розташована поруч із також відреставрованою, який чудовий збіг, католицькою церквою Святих Петра й Павла на Беррі-стріт.

Таким чином, як стає зрозумілим, місія центру «Емаус» полягає не лише в тому, щоб розважати публіку. Вони прагнуть євангелізувати людей, які не мають Бога у своєму житті, людей, які не знають Христа. У центрі «Емаус» хочуть просто посіяти зерно віри через музику, пісні та танці. Про це журналістам розповів монсеньйор Джеймі Гігантьєлло.

5-річний проєкт реставрації простору повернув Оперному театру його первісну славу для всіх охочих, адже до цього урочистого відкриття мало хто пам’ятав про те, що прямо посеред міста стоїть така краса. Сидіння, молдинги та дизайн інтер’єру були взяті з оригінального простору або відтворені за старими фотографіями.

Великий бальний зал зберіг більшу частину своєї оригінальної архітектури 1800-х років. Цей простір додав ідеальної іскри, елегантності та певного шарму. Великий салон нині більше підходить для  приватних зустрічей, як функціональний простір для засідань або, як кімната для переговорів. Простір має гарну паркетну підлогу, вікна до самої стелі, через які проникає природне сонячне світло, а також окремий вхід і вихід.

Королівська кімната є ідеальним місцем для проведення званих обідів, сесій або зустрічей. Подібно до великого салону, приміщення має гарну дерев’яну підлогу, так само високі вікна до стелі, через яке падає природне сонячне світло, і теж є окремий вхід і вихід. Наявність цієї оригінальної підлоги, паркету, вікон тощо підкреслює той факт, що історія все ще тут, вона збереглася.

А це своєю чергою служить тим самим магнітом, який притягує сюди глядачів. Так само діють літери над сценою чи хитромудре різьблення, що оточує стелю, це історичні деталі, які збереглися і які є історією. Така цілісність мала повернути Оперному театру його колишню славу, і вона її повернула. Адже не дарма процес реставрації тривав п’ять років. До слова роботи з реставрації очолював монсеньйор Антоній Ернандес, а єпископ Ніколас ДіМарціо надавав свою підтримку.

А тому, зовсім не дивно, що в порівнянні з тим, що було, якщо, звичайно, довіряти старим світлинам, Оперний театр зберіг свою столітню з великим гаком атмосферу. Адже не лише сидіння, а й ліпнина та інші деталі взяті саме з оригінального простору або, коли це було неможливо через руйнування, як у випадку з килимовим покриттям, відтворені за допомогою тих самих старих фотографій.

Театр після реставрації

Хоча слід зауважити, що ось це відчуття всеосяжної старовини, безсумнівно, вельми чарівне, але, супроводжується певним браком деяких сучасних зручностей. Наприклад, сидіння на балконі не мають подушок, і вони, якби були, то не виглядали б недоречними, навіть у цій вінтажній, з усіх сторін, аудиторії. Або простір для ніг, він чомусь також був зведений до мінімуму.

Але, якби там не було, люди знову з радістю заповнюють ці місця, оскільки Бруклінська єпархія повернула цьому театру його колишню славу. Окрім концертів, в Оперному театрі та Центрі «Емаус» відбуваються кінопокази, театральні вистави, лекції, інформаційні програми та ці простори доступні для приватних заходів.

І це звучить досить вагомо, адже, як стверджують, темою, як майбутніх, так і нинішніх вистав та інших подій Оперного театру та Центру «Емаус» стала ідея присутності Бога в нашому світі та нашому житті.

Долучився до цього легендарний Джонатон Річман, який став відомим через такі пісні, як Roadrunner, Parties in the USA та I danced in a lesbian bar. Саме в Оперному театрі відбулися два його шоу. І що цікаво, Джонатон знайшов, що запропонувати кожному, хто сюди прийшов. Монсеньйор Ернандес говорить, що священнослужителі прийняли рішення використовувати це, як якір для католицької громади у Вільямсбурзі. Мова не лише про театр, як такий, а і про тих, хто і з яким посиланням тут виступатиме.

Опора для католицької громади

Тепер Оперний театр став не лише опорою для католицької громади, а й інструментом у рамках того, що стане новим культурним центром єпархії. Монсеньйор Джеймі Гігантьєлло, який на той час був головою правління Центру «Емаус», у 2021 році ділився планами, саме через мистецтво євангелізувати місцеві околиці. Адже, якщо в спільноті приділяють увагу мистецтву, то воно має більше, ніж хобі та роботу, мистецтво для нього — спосіб життя.

Тому за допомогою мистецтва збиралися охопити людей там, де вони є, і посіяти насіння та відновити віру в цій громаді Вільямсбурга. Проводити заходи в центрі «Емаус» планували розпочати за пів року після відкриття і цього плану дотримались. У підсумку Оперний театр став частиною євангельської інституції, але при цьому, звісно, ​​віталися тут всі охочі. Просто слід було бути готовим до того, що вас тут захочуть зробити трохи проповідуваним.

Крейг Тубіоло, на той час виконавчий директор Центру «Емаус», говорить, що йому подобалося так працювати, а саме ділитися з людьми цим досвідом. Якщо вони заходять у будівлю відреставрованого Оперного театру, то вони завжди могли сказати, що це класне місце. Незалежно від того, чи хочуть вони стати християнами, чи просто хочуть бути залученими в простір і відвідувати різні заходи. У театрі повідомили громаді, що вони тут, щоб допомогти людям, а тому, можна приходити й ставати частиною театру.

Простір для проведення корпоративів

Але при всьому тому, що Оперний театр ставив перед собою найшляхетніші цілі, треба було за щось жити й заробляти гроші. Відтак Вільямсбурзький оперний театр доступний як простір для проведення корпоративних і приватних заходів. Це чудовий вибір для будь-якого сейшену, саміту чи святкової вечірки для веселої компанії. До слова, відомо, що Оперний театр може прийняти до 350 гостей на сидячих вечерях або 500 гостей на прийманнях у стилі коктейлю. Загалом же театр вміщує 600 осіб.

Величезний простір із красивими люстрами, оригінальною архітектурою та великою оперною сценою випромінює велич ХІХ століття. Великий мезонін Оперного театру та додаткові кімнати для попереднього проведення заходів є корисними для додаткових зустрічей або, як місця для переговорів при створенні команди чи співпраці. А якщо хтось хоче зачарувати своїх гостей і залишити найприємніші спогади, Вільямсбурзький оперний театр є ідеальним місцем для цього, для проведення приватних заходів, таких, як весілля, святкові вечірки та будь-які типи святкування пам’ятних подій.

Джерела:

Comments

...