Нині ніхто не буде сперечатись із тим, що в Сполучених Штатах кінематограф, як такий зародився в Нью-Йорку, або, якщо бути більш точним, то в Брукліні. Саме тут була створена перша кінокомпанія, яка впродовж року стала найприбутковішою в Америці. Єдине, про що можна посперечатись, так це про те, що спонукало кіноіндустрію, яка зародилася в Нью-Йорку, і частково у Філадельфії на початку 1900-х років, значною мірою переміститися до Каліфорнії. Варіантів тут досить багато, але більш детально про це читайте на brooklyn-trend.com.
Перший німий фільм
Для початку не дуже відома історія про уродженця Лондону, мешканця Брукліну Чарльза Е. Чіннока. Цей чолов’яга кинув виклик магнату-винахіднику самому Томасу Едісону. А сталося все так — Чарльз прийшов до Томаса, влаштовуватись на роботу, як спеціаліст по телефонам.
Він так якісно виконував свою роботу, що невдовзі Едісон залучив Чіннока до роботи над іншими важливими проєктами, його призначили відповідальним за компанію Edison Electric Illuminating Company of Brooklyn, яка, як зрозуміло, з назви, збиралася електрифікувати вулиці Брукліну.
Але, так сталося, що Чарльз Чіннок добряче посварився з винахідником, звільнився з роботи, і пішов займатися своєю справою. Колишній лондонець взявся за виготовлення власної версії кіноскопа. Слід зауважити, що такі сварки з підлеглими були для Едісона ледь не нормою.
Хай там як, але у 1890-х роках Чарльзу Чінноку вдалося стати, певною мірою, хай не значним, але конкурентом Едісона, саме на ринку кінетоскопів Нью-Йорка. І не дивлячись на те, що Едісон першим показав загалу свій агрегат, те що винайшов Чіннок, через деякий час уже прикрашало салуни Коні-Айленда, а ще, саме кінескоп Чарльза Чіннока стояв у вестибюлі музею Едему в Мангеттені.
Наступним кроком був пошук фільмів для показу. На той час тільки дві людини в Нью-Йорку могли їх показувати, а знімати й того менше. Сам Едісон, звичайно, свої фільми Чінноку не дав би за будь-яких умов. Відтак, живучи в Брукліні в таунхаусі на Шостій авеню, чоловік вирішив створити власну імпровізовану кіностудію.
У листопаді 1894 року Чіннок почав знімати фільми для власної версії кінетоскопа. Місцем для фільмування обрав дах будинку, за адресою 1729 St. Marks Avenue. Студія новоявленого кіномитця на даху, як стверджують, дуже нагадувала «Чорну Марію», студію яку створив його колишній бос. Тобто, це була невелика кімната із чорними стінами, для того, щоб захоплювати якомога більше природного світла.
При цьому сам простір, у середині якого можна було розмістити героїв кінострічки був дуже малим і вміщував лише кілька персонажів. Але немає лиха без добра. З причини компактності було зручно знімати бокс. Адже героїв було двоє, вони рухались в обмеженому рингом просторі, при цьому це був захопливий, сповнений руху вид спорту, з непередбачуваним фіналом.
А з огляду на те, що Едісон боксерський поєдинок уже зняв, Чіннок вирішив зробити те саме. Для фільмування були обрані два спортсмени, Джеймс В. Лейхі та племінник Чіннока, Роберт Т. Мур. Якихось значущих спортивних досягнень вони не мали, але бій між ними був знятий, фільм швидко виготовили та розповсюдили серед операторів кінетоскопів.
Надалі Чарльз Чіннок продовжив копіювати фільми Едісона. Він зняв власну історію едісонівських ковалів, кількох танцівниць за роботою та навіть півнячий бій. Чіннок, звісно, не став загальновідомим ім’ям у кінематографі. Зрештою, Едісон та інші витіснили його з кінобізнесу. Він помер у своєму будинку в 1915 році. Але те, що саме він зняв перший фільм у Брукліні залишиться фактом.
Бруклінський внесок у кіноіндустрію
Відтак цей випадок підтверджує той факт, що ще за десятиліття до того, як Голлівуд став синонімом великого екрана, Нью-Йорк був колискою кіноіндустрії, що зароджувалася. Загалом про перші 30 років кінематографа, можна сказати, що вони характеризувалися зростанням і консолідацією промислової бази, встановленням наративної форми та вдосконаленням технологій.
У цьому контексті слід зауважити, що Бруклін зробив неабиякий внесок у розвиток кіноіндустрії. Загальновідома кінокомпанія The Vitagraph, яка була створена одна з перших у Сполучених Штатах Америки, і яка всього впродовж року стала найприбутковішим кінопідприємством у США.
Саме в The Vitagraph могли похвалитися тим, що першими сконструювали скляну студію. Цей студійний резервуар застосовувався для фільмування батальних та морських сцен із морськими мешканцями. Компанія також могла похвалитися, що однією з перших створила майстерні з дизайну костюмів та сценографії, величезні монтажні та обробні кімнати, ну і, звичайно, розкішні декорації.
А більш досконале обладнання означало, що було знято більше фільмів, що задовольняли попит кіноманів.
Велике переселення
Однак, з початком Великої депресії, кіновиробництво перемістилося на захід. Причин такого масового і стрімкого переселення з Нью-Йорка в Каліфорнію називають багато. Розпочинаючи з відмінностей у погоді, не на користь Нью-Йорка, закінчуючи втечею від патентної війни, яку оголосив Томас Едісон.
Подейкують, що каліфорнійська погода була головною рушійною силою, яка змусила працівників кіноіндустрії облаштуватися в сонячній Каліфорнії на початку 1900-х років. І ключове слово тут — сонячній. Адже з урахуванням того, що для належної експонації фільмів було потрібно багато світла, чи можна було знайти краще місце, не стикаючись із холодом, штормами, маючи додаткову перевагу в понад 300 сонячних днів на рік.
Саме так, одним із недорогих способів отримати необхідну кількість світла, була можливість використовувати природне, яскраве, сонячне світіння, яке в Нью-Йорку не завжди було доступним. І хоча, на той час використовували альтернативу — дугові лампи, вони виробляли велику кількість ультрафіолетового випромінювання, яке могло спричинити фотокератит.
Натомість сонце в Південній Каліфорнії було легкодоступним, а земля навколо Лос-Анджелеса в ті часи була доволі дешевою. Тобто з’являлися можливості придбати, чи орендувати великі ділянки землі, для будівництва декорацій для фільмування всередині приміщень.
І ще однією причиною цього переселення називають різноманітність локацій. У Каліфорнії можна було знімати пустелі для біблійних фільмів, чагарники для вестернів, гірські та снігові локації, порти та військово-морські бази для військових та піратських картин, ферми із садами, ранчо тощо.
Повернення до джерел
У середині 1950-х років мер Нью-Йорка Джон Ліндсей, який обертався в театральних колах, вирішив повернути історію назад, заохотивши кіноіндустрію до своїх, як він вважав, початків. Ліндсей створив офіс, метою якого було відновлення кіноіндустрії в місті.
А саме, новостворене агентство, відоме, як Управління мера з питань кіно, театру та телерадіомовлення, мало оптимізувати процес фільмування, ставши єдиним центром для отримання дозволів на знімання. Мер також створив спеціалізований поліційний підрозділ для вирішення логістичних ускладнень, які можуть виникнути під час фільмування на натурі.
У підсумку кіно та телебачення, що називається, вибухнули, перетворившись на індустрію вартістю майже 9 мільярдів доларів, яка забезпечила роботою 130 тис. ньюйоркців.
Джерела:
