Бруклінська академія музики вперше відкрила двері для глядачів 15 січня 1861 року. Вона розпочала роботу в Бруклін-Гайтс, на розі вулиць Монтегю та Клінтона. Центр виконавських мистецтв, був заснований заможними бруклінськими сім’ями, такими як Лоу і П’єррепонти, які хотіли, щоб концертний зал у їхньому районі міг конкурувати з нью-йоркським. Чи вдалася витівка, читайте на brooklyn-trend.com.
Історія створення
Будівлі Бруклінської академії музики були спроєктовані в неоіталійському стилі з цегли кремового кольору. Вони включають три основні простори для виступів — Оперний театр Говарда Гілмана, його місткість складає 2 109 місць, театр Гарві Ліхтенштейна на 874 місця та місцеве кафе, яке раніше називалося Lepercq Space, а ще старий бальний зал, переобладнаний у 1997 році під ресторан і майданчик для живої музики.
За час свого існування на сценах академії виступало чимало відомих особистостей. Едвін Бут, один з них. Це відомий актор ХІХ століття, вперше виступив в академії в 1862 році, а у квітні 1891 року він дав останню виставу в будівлі на Монтегю-стріт, перед тим, як оголосити про завершення кар’єри. Тисячі глядачів прийшли подивитися на нього у його фірмовій ролі Гамлета за трагедією Вільяма Шекспіра.
За свою більш ніж 160-річну історію в Бруклінській академії музики виступали Фредерік Дуглас та Амелія Ерхард, тут виконували танцювальні номери під керівництвом хореографині Марти Грем, виступала французька актриса Сара Бернар, яка вважалася у свою епоху однією з найкращих актрис світу. На рубежі століть в академії ставили міжнародні опери, тут демонстрували свою майстерність знані симфонічні оркестри та театральні актори.
З 1935 до 1970 року Бруклінська академія музики стала однією з кількох організацій, які були тісно пов’язані з Бруклінським інститутом мистецтв і наук, який пізніше став Бруклінським музеєм. Відтак Гарві Ліхтенштейн, свого часу президент і виконавчий продюсер академії, розширив її програму, включивши до неї етнічну музику, танці та театральні виступи. 1981 року на базі академії була створена філія місцевого розвитку, яка придбала та відремонтувала кілька наявних майданчиків поблизу.
У 1998 році відбулося чергове розширення простору перформансу, до якого додали чотиризальний кінотеатр Rose Cinemas. Академія продовжує заохочувати нові та незвичні виступи та приваблює аудиторію з усього світу.
До слова про перформанс. Понад століття Бруклінська академія музики мала у своєму розпорядженні лише одне театральне приміщення. Спочатку на Монтегю-стріт у Бруклін-Гайтс, а згодом, у 1908 році, його замінили на будівлю витончених мистецтв на Лафайєт-авеню у Форт-Грін. Але пізніше у 1987 році академія додала до своїх володінь театр Harvey. А через десять років перетворила театральний заклад у будівлі на Лафайєт-авеню на кінокомплекс. А зовсім нещодавно Бруклінська академія музики відкрила ще один театр, Fisher, по сусідству.
Центр перформативного мистецтва
Так з’явився центр перформативного мистецтва, зростання якого віддзеркалювало і багато в чому сприяло буму, як на ринку нерухомості, так і на культурному, в центрі Брукліну. Не так давно в Бруклінській академії музики оголосили про проєкт будівництва вартістю 25 мільйонів доларів, який мав би об’єднати три академічних простори, створивши постійні галереї візуального мистецтва та забезпечивши нові зручності для відвідувачів.
Багато що змінилося в академії з часу її першого відкриття у 1861 році. Нинішній район Форт-Грін вважається одним з найбажаніших і найдорожчих житлових районів Нью-Йорка. Саме місто Нью-Йорк вклало близько 100 мільйонів доларів у Бруклінський культурний район, який включає понад 40 некомерційних організацій візуального, перформативного та медіамистецтва. Серед них Танцювальний центр Марка Морріса, Театр для нової аудиторії та мистецький центр BRIC House.
Частково через усе це зростання Бруклінська академія музики вирішила, що важливо ініціювати розширення, яке допоможе встановити якір на північному кордоні культурного району. Проєкт називався Strong, на честь братів і сестер Стронг, дітей Бріджит Воссе, головної донорки та опікунки театру.
Нині світ навколо Бруклінської академії музики змінюється дуже швидко, так само як і навколо Брукліну, відтак в академії впевнені, що повинні реагувати на це. Хоча свого часу Бруклінська академія допомогла прокласти шлях новаторському театру, музиці й танцю, спочатку заклад з трудом залучав глядачів у колись небезпечний район.
Сучасні реалії
До 2013 року академія навіть надавала спецавтобус для перевезення глядачів на Мангеттен і назад. Зараз Бруклінська академія вважається старійшиною авангарду, моделлю, яку широко наслідують у всьому світі. Впродовж багатьох років вона перетворилася на абсолютного лідера з дивовижним потенціалом і широтою діяльності.
Все це дозволяло керівництву реалізовувати різноманітні проєкти. На один з таких, місто виділило $6,2 мільйона плюс безпосередньо академія зібрала $17 мільйонів доларів. Проєкт передбачав облаштування нових місць для сидіння на балконах у Harvey та одноповерхову споруду на Фултон-стріт, 653 між будівлями академії на Фултон-стріт, 651 та Ешленд-плейс, 230. До всього, тут на першому поверсі розташували кав’ярню. Об’єкти, що виходять на Фултон-стріт, з’єднали новим навісом, який підкреслив присутність Бруклінської академії. Продовж двох років, у вересні 2017 року він був реалізований.
Загалом ідея полягала в тому, щоб за допомогою навісу з’єднати знаковий фасад старого театру і прилеглі простори в єдине ціле. Harvey, до слова це колишній театр водевілів з 1904 року, який став першим кінотеатром, перш ніж про нього забули. Приміщення не привертало до себе особливої уваги відтоді, як його відреставрував Г’ю Гарді у 1987 році. Так він став другим, дещо меншим театром Центру перформативних мистецтв.
Основна причина такої реконструкції виявилась вельми шляхетною, в академії вирішили не просто покращити клієнтський досвід Harvey, а захотіли зробити людей, які сидять тут на балконі, набагато щасливішими. Там також організували виставковий простір для візуального мистецтва разом зі скульптурною терасою, де представляють роботи, що були замовлені в рамках нової програми публічного мистецтва.
Об’єднання мистецтв
Частиною брендингу Бруклінської академії музики стало об’єднання мистецтва і театру. Завдяки 3,5 мільйони доларів від Благодійного фонду Роберта Вілсона, академія стала спроможною використовувати публічне мистецтво для визначення та об’єднання місць на території свого кампусу. Хоча академія і раніше презентувала програми візуального мистецтва, цей проєкт став спробою зробити це більш цілеспрямовано і на постійній основі. І оскільки все було зроблено правильно, програма візуального мистецтва стала набагато цікавішою. Така сама історія свого часу сталася з кінопрограмою.
Установа також забезпечила собі місце на другому і третьому поверхах житлової вежі, яку побудувала компанія Two Trees Management на північній ділянці Бруклінського культурного району, неподалік від місць де проводить свої заходи академія. Це простір, де демонструються фільми та архіви організації, називається він Karen, на честь пані Гопкінс, яку змінила Кеті Кларк, нещодавня керівниця Оркестру Святого Луки.
Джерела:
