Brooklyn Paramount Theatre розташовувався у самому центрі Брукліну. Перетин проспектів Флетбуш і ДеКалб дали притулок старовинній будівлі у якій в 1928 році відкрився театр. Але проіснував він недовго. У 1954 році будівлю театру перебудували під потреби Університету Лонг-Айленда. Вийшло дуже незвично. Студенти знаходили професії та вивчали нові предмети під склепінням стель з пишною ліпниною та театральною пишністю.
Історія Brooklyn Paramount Theatre набагато глибша і довша ніж може здатися, на перший погляд. Більше на нашому сайті brooklyn-trend.com.
Чикагці у Брукліні
За будівництво Paramount відповідала команда архітекторів із Чикаго. Компанія Репп та Репп займалися виключно проєктуванням майбутніх театрів. А замовником будівництва виступила відома компанія Paramount Pictures. На їхнє замовлення було збудовано не один театр у місті. На Манхеттені був один з найбільших театрів мережі. Ну, а бруклінському братові дісталася роль популярного кінотеатру та головного оплоту джазу та рок-н-ролу в Брукліні.
Саме Brooklyn Paramount Theatre познайомив боро з такими великими джазовими іменами, як Діззі Гіллеспі, Елла Фіцджеральд та Майлз Девіс.
Але найвідомішою людиною, яка колись грала на бруклінській сцені був Расс Коломбо. Він виступав на початку 30-х років минулого століття. Протягом багатьох років нікому не вдавалося перевершити успіх Коломбо. Або хоча б наблизиться до розгадки його секрету.
Промоутери театрів Paramount протиставляли бруклінський театр та Коломбо з манхеттенським театром та його зіркою Бінгом Кросбі. Власники у такий спосіб намагалися залучити ще більше клієнтів, які спочатку сходили б на одну виставу, а потім на іншу.
У 1950-х на зміну джазу прийшов рок-н-рол і на сцені з’явилися нові імена – Алан Фрід, Чак Беррі, Фетс Доміно. За участю відомих виконавців у бруклінському театрі проходили так звані святкові шоу. Зазвичай на честь Різдва чи Великодня. Вони завжди збирали повні зали. Феєричні шоу із зірковим складом був родзинкою Brooklyn Paramount Theatre. І на такій високій ноті театр закрили.
Частинка театру
Останнім директором театру був Юджін Плашетт. Всіх нюансів, чому компанія вирішила продати будівлю театру університету, невідомо. Хоча вигоду вишу зрозуміти можна. Як би сильно будинок не намагалися переробити під потреби університету, у ньому все одно відчувався дух театру. Знаменитий орган Wurlitzer виш залишив собі. На ньому виконували музичний супровід усіх спортивних заходів університету.
Викладацький склад вшановує пам’ять театру. І нерідко у своїх лекціях згадує факти його історії. Або взагалі у своїх лекціях пов’язують кредитну справу і рок-н-рол.
До середини минулого століття зал для глядачів збирав тисячі глядачів, але після зміни власника пишну залу переробили під спортзал. І оплески в ньому тепер звучать на честь чергового забитого гола, а не як шану таланту артиста. Та й сам будинок теж отримав нове ім’я – Меткалф-хол. Таким чином вшанували першого президента університета Трістрама Меткалфа. В історію він увійшов, як людина із залізними принципами та жорсткою позицією.
У 2015 році власники Barclays Center і Brooklyn Nets зголосилися повернути будівлі бувалу велич театру. На це, за словами преси, виділили 50 мільйонів доларів. Спортзал, який довгі роки був будинком для великих спортивних команд, знову мав стати притулком для театралів та музикантів. Ось тільки довести до кінця пишний проєкт ніяк не вдалося. 2020 року з початком світової пандемії будівництво зупинилося. Ця амбітна справа подарувала бруклінцям надію знову відвідати один із найвідоміших театрів свого боро.
